Каганець твій горить тільки-тільки.
І ворушать це полум'я всякі вітри.
Потушити твій дух назавжди,навіки,
Хоче ворог життя,-щоб він не горів...
Миготить цей вогонь,і так мало оливи.
Але захист Господній для тебе ще є;
Попроси у Христа щоби був милостивий;
Хай підсилить Він в серці світло твоє.
Ти раніше палав твоїм радісним духом.
І ділами твоїми у світі сіяв.
Запитай у себе,чому все затухло;
Хто святее горіння у тебе відняв?..
Скільки раз ти в своєму житті спотикався;
Через те,що не бачив куди тобі йти...
В своїм серці темрявою все наповнявся,
Замість того щоб світло в темряву нести.
Ти не бачив що поряд іде твій Спаситель;
І свій погляд Він завжди трима на тобі.
Але ти не відчув,й не старався прозріти,
І Господь в своїм серці за тебе скорбів.
Ще не пізно поправити твоє горіння,
Бо темрява згущаеться поряд тебе.
Відігнати не зможеш духовнее тління;
Коли полум'я в серці твоєму слабе...
Як багато людей що забули про Бога;
Як багато між нами потухших сердець.
Та звучить від Христа до усіх засторога,
Щоби кожен поправив свій каганець.
Левко Поперечный,
Эверетт .США
Сколько нам небо дарует чудес!
Люди же тянутся очень к земному...
Жить не землёю, а сводом небес,-
Значит всё видеть совсем по другому!..
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Доколе смоковницы ветвь... - Ирина Иванченко смоковницы распустили свои почки,
и виноградные лозы,расцветая, издают
благовоние. Встань, возлюбленная моя,
прекрасная моя, выйди!
Голубица моя в ущелье скалы под
кровом утеса! Покажи мне лице твое,
дай мне услышать голос твой, потому
что голос твой сладок и лице твое
приятно. (Песн.2:13-14)
